Опорно-рухова система

Опорная система человека

— это целая система органов, которая помогает телу человека перемещаться в пространстве и защищает внутренние органы.

В систему входят: кости скелета, соединение этих костей (суставы) и мускулы.

Опорно-двигательную систему часто называют локомоторной или костно-мышечной.

Скелет человека

Скелет — опора всего организма, он представляет собой одно целое, систему за счет связок, и суставов.

Кости начинают свое формирование еще до рождения человека, в стадии зародыша, и завершают к окончанию подросткового возраста. Костная масса увеличивается по мере взросления, особенно в подростковый период. Начиная с тридцатилетнего возраста масса костей постепенно уменьшается, хотя при нормальных условиях кости остаются крепкими до преклонного возраста.

Кости образованы соединительной тканью, когда организм только начинает развиваться — в эмбриональном состоянии, то его скелет состоит из хрящевой ткани, он менее твердый, зато более эластичный.

 Скелет человека образован из 206 костей.

По форме выделяют кости черепа, тазовые кости и кости позвоночника.

• Есть длинные кости (трубчатые) — они образуют руки и ноги человека

Они покрыты суставным хрящом и участвуют в образовании суставов. Компактное вещество имеет наружный слой толщиной в несколько миллиметров — наиболее плотный, и пластинку, которая покрыта плотной мембраной — надкостницей (за исключением суставных поверхностей, покрытых хрящами).

• короткие кости — образуют конечности

состоят из тонкого слоя компактного костного вещества и обычно наполнены губчатым веществом, внутри  содержится костный мозг.

• плоские кости — кости черепа или лопатки

состоят из двух слоев компактного вещества; между ними заключена губчатая ткань. В них  также находится костный мозг.

 
Позвоночник человека: 33-34 позвонка. У каждого позвонка есть тело и отростки. Внутреннюю часть позвоночника занимает спинной мозг. 

Отделы позвоночника: 7 шейных позвонков → 12 грудных → 5 поясничных → 5 крестцовых → 4-5 копчиковых + 12 пар ребер.

 

Основная функция реберных костей — защита легких.

Существует 3 типа соединения костей:

 

1) подвижное соединение — с помощью сустава и межпозвоночного диска.

2) полуподвижное — хрящевое соединение.

Суставной хрящ выполняет функцию амортизатора. Все соединение заключено в суставную сумку — внутри всего этого образования находится суставная жидкость.

3) неподвижное — кости сшиты, как в черепе:

Сустав человека

Основная функция сустава — движение. Поэтому кости соединены подвижно.

Помимо этого в опорно-двигательной системе человека есть связки.

Связки суставов — прочные, плотные образования, которые укрепляют соединения между костями и ограничивают амплитуду движения в суставах.

Еще одна ОЧЕНЬ важная функция костей в организме человека — формирование в костном мозге красных кровяных клеток — эритроцитов.

Вторая немаловажная составляющая часть опорно-двигательной системы человека -мышцы.

Мышцы тела человека

Мышечную ткань мы уже рассматривали в предыдущих лекциях, здесь будет идти речь именно о скелетных мышцах.

• Веретенообразные мышцы — формируют конечности;
• широкие мышцы — образуют стенки туловища.

Есть классификация мышц и по функциям: мышцы — сгибатели, разгибатели, мышцы — вращатели .

Для осуществления движения деятельность различных мышц должна быть скоординирована; в теле человека присутствуют группы мышц, отвечающие за противоположные действия: при совершении какого-либо движения нужно, чтобы мышцы, называемые агонистами, сократились, а выполняющие противоположную функцию, или антагонисты, — расслабились

Как и змей-горыныч, у мышц может быть несколько голов

Источник: https://distant-lessons.ru/opornaya-sistema-cheloveka.html

Опорно-двигательная система: строение, функции и заболевания

Опорно-двигательная система человека — это совокупность костей скелета, хрящевой ткани и прикрепленных к ним связок, мускулатуры, которые вместе обеспечивают поддержание позы, перемещение, выполнение активных движений.

Строение опорно-двигательного аппарата

Кости, связочный аппарат, мускулатура, суставы – это органы опорно-двигательной системы.

Внешний вид скелета человека

Скелет – это совокупность костных элементов, отличающихся по строению и размерами. Взрослый человек имеет от 205 до 207 костей. В структуре выделяют органическую часть (30% — остеоциты, коллагеновые волокна) и неорганическую (микроэлементы Са, фосфор – 70%).  Кости делятся на:

• Трубчатые (бедренная, плечевая, кости кисти, стоп и др.) имеют два края (эпифизы) и центральную часть – диафиз, в зоне перехода у детей функционирует зона роста;
• плоские (лопаточная кость, грудина) окружены компактной пластинкой.
• губчатые (например, тела позвонков) – прочные, компактные, с небольшой подвижностью кости;
• смешанные – височные кости, основание черепа.

Кости объединены в цельную систему посредством суставов, сухожилий, мышц. Существует два вида соединений. Когда кости размещенные рядом и не образуют щель – это непрерывный способ (сращение костей таза, крепление ребер к грудине). Если между двумя костными поверхностями сохраняется щель – это прерывистый способ.  Такая форма соединения называется суставом.

Внутренний скелет подразделяют на скелет головы, туловища, конечностей.

Скелет головы

Строение скелета головы (черепа)

Его делят на мозговой и лицевой череп. Костные элементы мозгового отдела: две пары височных и теменных костей, одиночные – затылочная и лобная. Они надежно сочленены и обездвижены. Os temporale (висок) содержит органы слухового аппарата. В области затылка расположено отверстие (foramen occipitale magnum), где спинной мозг соединяется с главным.

Кости лицевого черепа объединены неподвижно швами, среди них лишь нижнечелюстная кость подвижна.

Скелет туловища

Состоит из позвоночника и костных структур, формирующих грудную клетку. Позвоночный столб насчитывает от 32 до 34 позвонков. Выделяют VII шейных, XII грудных, V поясничных, V крестцовых, соединённых в крестцовую кость, и III-V копчиковых позвонков, которые формируют вместе копчик.

Строение скелета туловища

Грудина имеет 3 составляющие: рукоятку, тело и мечевидный отросток.

Рёбра — дугообразные кости, имеющие длинную часть (костная ткань) и короткую (хрящевую).

Позвонок состоит из тела, дугообразной части, двух ножек, одного остистого отростка, двух поперечных и четырех суставных. Тело, дуга и пара ножек формируют позвонковое отверстие, их совокупность образует полость в позвоночнике, где размещен спинной мозг.

Скелет верхних конечностей

Сюда относят костные структуры плечевого пояса и свободной верхней конечности. Плечевой пояс представляет собой соединение ключицы и лопаточной кости с помощью акромиально-ключичного сустава.

Строение скелета верхних конечностей

Кости свободной верхней конечности:

1. Плечевая кость;
2. лучевая;
3. локтевая;
4. кости запястья;
5. пясть;
6. фаланги пальцев.

Скелет нижних конечностей

Объединяет таз и кости свободных нижних конечностей. Таз – это совокупность двух крупных тазовых костей, соединенных сзади с позвоночником в области крестца, а впереди – между собой.

Строение скелета нижних конечностей

Тазовая кость до 16 лет делится на три составные части: подвздошную, лобковую и седалищную кость, они связываются хрящевой тканью. Со временем, хрящевые элементы заменяется на костные. Так в старшем возрасте человек уже имеет цельную тазовую кость.

Кости свободной нижней конечности:

1. Бедренная кость;
2. малоберцовая;
3. большеберцовая;
4. предплюсна;
5. кости плюсны;
6. фаланги пальцев.

Мускулатура

Мускулатура – незаменимая составляющая опорно-двигательного аппарата, включает поперечнополосатые и гладкие мышцы. Из-за наличия скелетных мышц человек может выполнять разнообразные движения, а гладкие служат составной частью оболочек внутренних органов.

Деятельность мышц представляет собой попеременное сокращение и расслабление волокон, которое происходит под влиянием ЦНС, отправляющей импульсы мышечным структурам.

У мышц выделяют:

• Центральную часть, которая осуществляет сократительную функцию (брюшко), построена из поперечнополосатой мускулатуры;
• дистальные части, они не сокращаются — это сухожилия, образования из параллельных пучков коллагеновых волокон. Они очень прочные и малорастяжимые. Благодаря наличию сухожилий мышцы могут прикрепляться к костным структурам.

Мышцы делятся на дыхательные, жевательные, мимические.

В зависимости от выполняемого действия выделяют:

• Сгибатели — находятся на передней поверхности сустава;
• разгибатели — располагаются по задней поверхности сустава;
• супинаторы, пронаторы — идут косо или поперечно в отношении вертикальной оси конечности;
• отводящие мышцы — находятся снаружи сустава;
• приводящие — лежат внутрь от суставной поверхности.

Заболевания опорно-двигательной системы

Воспалительные заболевания:

• Артрит – воспалительный процесс суставов;
• бурсит – воспаление околосуставной сумки;
• миозит – хроническое воспаление мышечной ткани;
• остеомиелит – очаг воспаления расположен в костном мозге.

Дегенеративно-дистрофические заболевания:

• Остеохондроз – в области межпозвонковых дисков идет разрушение косной ткани и хряща;
• остеопороз – дистрофические изменения костей после переломов;
• спондилез – уплотнение поверхностного слоя позвонков.

Травматические заболевания:

• Переломы трубчатых костей, позвонков, отрыв ребер от грудины, ЧМТ с дроблением костей черепа и другие;
• растяжение и разрывы сухожилий;
• ушибы, повреждение волокон мышц;
• смещение костных поверхностей в суставе — вывихи и подвывихи плеча, пальцев, лодыжки, голеностопа и др.

Искривление позвоночника. Из-за нарушения осанки, последствий травм развивается сколиоз – боковое отклонение позвоночного столба.

Плоскостопие – изменение формы стопы, через опущение ее сводов.

Врожденные деформации рук, ног, черепа.

Значение и функции опорно-двигательной системы

Значение опорно-двигательной системы в жизни человека нельзя переоценить. Множество важных функций возложено на мышцы, костные структуры, суставы.

Защитная. Кости и мышцы оберегают внутренние органы от травм. Сердце, легкие окружены мощным каркасом, спинными и грудными мышцами, мочеполовые органы находятся между костями таза, что предотвращает воздействие неблагоприятных факторов. Спинной мозг надежно защищен костномозговым каналом, а полушария главного мозга – черепной коробкой.

Движение. Перемещение человека возможно при содружественной работе поперечнополосатой мускулатуры, костных элементов, их соединений и связок. Какова роль скелетных мышц в работе опорно-двигательной системы? Кости способны осуществлять активные движения только при участии прикрепленных мышц, к которым идут нервные импульсы.

Кроветворение. Тело длинных костей, плоские кости вмещают ростки гемопоэза, которые отвечает за создание клеток крови и иммунной системы.

Депо микроэлементов. Остеоциты участвует в обменных процессах минеральных соединений кальция, фосфора, мышцы – в метаболизме глюкозы, липидов, белков.

Амортизация. Во время бега, прыжков, падений смягчается трение поверхностей, уменьшается нагрузка.

Оцените, пожалуйста, статью. Мы старались:) (18 4,61 из 5)
Загрузка…

Источник: https://animals-world.ru/oporno-dvigatelnaya-sistema/

Опорно-рухова система

Опорно-рухова система – це система, утворена органами руху – скелетом і м’язами.

Функції

Скелет та м’язи виконують захисну функцію. Нормальна діяльність життєво важливих органів навіть при незначних ушкодженнях може порушитися.

Але органи, розміщені у грудній порожнині, наприклад серце і легені спеціально захищаються грудною кліткою, а також м’язами, що кріпляться до її кісток.

Внутрішні ж органи у черевній порожнині (шлунок, кишечник, нирки та інші) – захищені нижнім відділом хребта, тазовими кістками і м’язами живота. Головний мозок лежить у мозковому черепі, а спинний – у хребетному каналі, що проходить усередині хребта.

Скелет тулубу

Хребет – це основа скелету людини. Його утворюють 33 чи 34 короткі кістки – хребці, розміщені один над одним. Поміж ними є прошарки з пружної хрящової тканини. Завдяки цьому хребет гнучкий.

У людини виділяють 7 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 зрощених між собою крижових хребців, які утворюють одну масивну кістку – крижі, а також 4 – 5 куприкових хребців, що відповідають хвостовим хребцям ссавців.

Кожний із цих хребців складається з тіла, дуги і кількох відростків, найдовший з яких повернений назад. Між тілом і дугою є отвір. Такі отвори в хребцях усі разом утворюють хребетний канал. Він надійно захищає спинний мозок, який міститься в ньому.

Передні кінці 10 верхніх пар ребер з’єднуються з плоскою грудиною гнучкими пружними хрящами. Дві нижні пари ребер коротші від усіх інших. Вони не з’єднані з грудиною.

Грудну клітку утворюють грудні хребці, ребра і грудина. Разом з м’язами, розміщеними між ребрами вона обмежовує грудну порожнину зверху, спереду, з боків і ззаду. Знизу грудна порожнина відокремлена від черевної діафрагмою.

Пояси кінцівок і кінцівки

Пояс верхніх кінцівок утворений парою плоских трикутних лопаток, що лежать на задній поверхні грудної клітки, і парою зчленованих з ними ключиць, з’єднаних з грудиною. На зовнішньому куті кожної лопатки міститься напівкуляста ямка. В неї входить куляста головка першої кістки верхньої кінцівки – плечової кістки.

Скелет верхніх кінцівок людського організму складається з трьох відділів: плеча, передпліччя і кисті.

Плече утворене лише однією кісткою – плечовою. Воно зчленовується з передпліччям, що складене з двох кісток, які містяться поряд – ліктьової і променевої. З передпліччям з’єднується кисть. В її скелеті розрізняють два ряди коротких дрібних кісточок зап’ястка, п’ять довгих кісток п’ястка, що утворюють опору долоні, і кістки пальців.

Пояс нижніх кінцівок складається з двох великих плоских тазових кісток. Ззаду вони міцно зрощені з крижами. Спереду тазові кістки підходять одна до одної. Кожна з них має кулясту западину, куди входить головка стегнової кістки.

Скелет нижньої кінцівки включає стегно, гомілку і стопи. Стегно утворює стегнова кістка, гомілку – велика і мала гомілкові кістки, стопу – короткі кісточки передплесна, до якого входить велика п'яткова кістка, п’ять довгих кісток плесна і кістки пальців.

У місці з’єднання стегна і гомілки є невеликий плоский надколінок.

Кінцівки забезпечують активні рухи людини, її пересування в просторі. Через це кістки кінцівок з’єднані рухомо. Такі з’єднання називаються суглобами.

На одній з кісток, що зчленовуються в суглобі, є ямка – суглобова западина. В неї заходить відповідна їй за формою головка другої зчленованої кістки. Западина і головка вкриті шаром блискучого, наче відполірованого хряща. Це забезпечує ковзання головки в западині під час рухів у суглобі.

Кістки, які утворюють суглоб, сполучаються дуже міцними зв’язками. На кістках біля місця їх зчленування починається чохол, що вкриває суглоб– суглобова сумка. В ній міститься суглобова рідина. Зменшуючи тертя в суглобі під час рухів у ньому, суглобова рідина сприяє ковзанню головки кістки у суглобовій западині.

Скелет голови

Кісткову основу голови утворюють мозковий і лицьовий відділи черепа.

Мозковий відділ черепа складений з міцно і нерухомо з’єднаних між собою кісток. Нижня поверхня потиличної кістки має великий потиличний отвір, через який порожнина черепа з’єднується хребетним каналом. Решту частини основи черепа утворюють кістки, пронизані невеликими отворами. Крізь отвори проходять нерви, що виходять з головного мозку, і кровоносні судини, які забезпечують його кров’ю.

Лицьовий відділ черепа складений з п’яти кісток. Серед них найбільшими є щелепні. Верхньощелепна кістка з’єднана нерухомо із сусідніми кістками черепа. Нижньощелепна кістка є єдиною рухомою кісткою черепа. Її головки заходять у нижньощелепні ямки на вискових кістках.

На обох щелепах розміщені комірки, де знаходяться корені зубів.

Подібність і відмінності між скелетами людини і ссавців

Скелети як людини, так і ссавців складаються з тих самих відділів, утворених однаково розміщеними кістками. Проте в скелеті людини є ряд особливостей, які роблять його ріко відмінним. Ці особливості пов’язані з людським прямоходінням і її трудовою діяльністю.

Через те, що людське тіло постійно знаходиться виключно у вертикальному положенні, спираючись тільки на ноги, її руки звільнені від функції ходьби. Хребет дорослої людими утворює чотири плавних вигини.

Ці вигини сприяють збереженню рівноваги. При швидких та різких рухах вони пружинять і пом’якшують поштовхи, яких зазнає тіло.

Людська грудна клітка через прямоходіння розширилась в боки. Ссавці мають стиснуту з боків грудну клітку.

Одна з найхарактерніших особливостей скелета людини – будова руки, яка перетворилась на орган праці. Пальці з’єднані з п’ястком дуже рухомо.

Найбільш рухомий, великий палець, добре розвинутий у людини, може розміщуватися проти всіх інших пальців, що дуже важливо для виконання будь-якої роботи.

Руками ми можемо виконувати різноманітну роботу – від рубання дров, для якого необхідні сильні розмашисті рухи, до складання малого ручного годинника, яке пов’язане з надзвичайно тонкими і точними маніпуляціями.

Через вертикальне положенням людського тіла наш пояс нижніх кінцівок є дуже широким і має вигляд чаші. Він підтримує внутрішні органи черевної порожнини. Тварини мають значно вужчий таз.

Масивні кістки нижніх людських кінцівок значно товстіші і міцніші, ніж кістки рук. Це й зрозуміло: ноги змушені нести на собі всю вагу тіла. Склеписта стопа людини під час ходьби, бігу, стрибків пружинить, пом’якшуючи поштовхи.

У скелеті голови людини мозковий відділ черепа дуже розвинутий порівняно з лицьовим. Це пов’язано з великим розвитком головного мозку. У тварин лицьовий відділ черепа розвинутий значно більше, ніж мозковий – головний мозок у них має відносно менший об’єм, ніж у людини, а дуже розвинуті щелепи є органами добування їжі, нападу та захисту.

Читайте також:

• Відкритий перелом
• Імплантанти з пам’яттю форми
• Периферична нервова система

Коментарі:

• Disqus

Источник: http://www.npblog.com.ua/index.php/lyudina/oporno-ruhova-systema.html

Опорно-рухова система: функції і будова. Розвиток опорно-рухового апарату людини

Всі органи руху, що забезпечують переміщеннятіла в просторі, об'єднані в єдину систему. До неї відносяться кістки, суглоби, м'язи і зв'язки. Опорно-руховий апарат людини виконує певні функції, зумовлені особливостями формування та будови органів руху.

Значення опорно-рухової системи

Скелет людини виконує кілька життєво важливих функцій:

• опорну;
• захисну;
• забезпечує рух;
• бере участь в мінеральному обміні і кровотворенні.

Порушення опорно-рухового апарату викликаєпатологічні процеси в роботі багатьох систем організму. М'язи, прикріплені до кісток, здійснюють їх переміщення відносно один одного, завдяки чому і забезпечується пересування тіла в просторі. М'язовий апарат має свою функціональну особливість:

• оточує порожнини організму людини, захищаючи їх від механічних пошкоджень;
• виконують опорну функцію, підтримуючи тіло в певному положенні.

В процесі розвитку опорно-рухового апаратулюдини відбувається стимуляція розвитку ЦНС. Розвиток м'язів і нервових клітин – залежні один від одного процеси. Знаючи, які функції опорно-рухового апарату необхідні для нормального функціонування організму, можна зробити висновок, що скелет є життєво необхідною структурою тіла.

У період ембріогенезу, коли на організмпрактично не впливають жодні подразники, рухи плоду викликають роздратування м'язових рецепторів. Від них імпульси йдуть до ЦНС, стимулюючи розвиток нейронів. У той же час розвивається нервова система стимулює зростання і розвиток м'язового апарату.

анатомія скелета

Скелет – сукупність кісток, які виконуютьопорну, рухову і захисну функції. Опорно-руховий апарат людини налічує близько 200 кісток (в залежності від віку), з яких непарні всього 33-34 кістки. Розрізняють осьовий (грудна клітка, череп, хребет) і додатковий (вільні кінцівки) скелети.

Кістки утворені кістковою тканиною, що відноситься дорізновиди сполучної тканини. До її складу входять клітини і щільне міжклітинний речовина, в якому міститься безліч мінеральних компонентів і колаген, що забезпечує пружність.

Скелет є вмістилищем для життєво важливихорганів людини: в черепі розташований головний мозок, в хребетному каналі – спинний мозок, грудна клітка забезпечує захист стравоходу, легенів, серця, основних артеріальних і венозних стовбурів, а таз захищає від пошкоджень органи сечостатевої системи. Порушення опорно-рухового апарату може викликати пошкодження внутрішніх органів, іноді несумісні з життям.

будова кісток

У кістках виділяють губчаста і компактне речовина. Їх співвідношення змінюється в залежності від розташування і функцій певної частини опорно-рухового апарату.

Компактна речовина локалізується в діафізатрубчастих кісток, які забезпечують опорну і локомоторну функції. Губчаста речовина розміщується в плоских і коротких кістках. Вся поверхня кістки (за винятком суглобової) покрита периостом (окістям).

формування кісток

В онтогенезі формування системиопорно-рухового апарату проходить кілька етапів – перетинчастий, хрящової і кістковий. З другого тижня після зачаття в мезенхіми перетинкового скелета відбувається формування хрящових зачатків. Вже до 8-му тижні хрящова тканина поступово замінюється кістковою.

Заміщення хрящової тканини кістковою може проходити декількома способами:

• періхондріальное окостеніння – утворення кісткової тканини по периметру хряща;
• периостальна окостеніння – продукування молодих остеоцитів сформувалася окістям;
• енхондрального окостеніння – утворення кісткової тканини всередині хряща.

Процес формування кісткової тканини полягає впроростанні судин і сполучної тканини з окістя всередину хряща (в цих місцях відбувається руйнування хряща). З частини остеогенних клітин згодом розвивається губчаста речовина кістки.

У період внутрішньоутробного розвитку плодавідбувається окостеніння діафізів трубчастих кісток (точки окостеніння називаються первинними), потім після народження відбувається окостеніння епіфізів трубчастих кісток (вторинні точки окостеніння). До віку 16-24 років між епіфізами і діафіз зберігається хрящова епіфізарних пластинка.

Завдяки її наявності подовжуються органиопорно-рухового апарату. Після того як хрящова тканина замінюється кістковою і відбувається зрощення діафізів і епіфізів трубчастих кісток, зростання людини припиняється.

Будова хребетного стовпа

Хребетний стовп являє собоюпослідовно накладаються хребці, які з'єднані міжхребцевими дисками, суглобами і зв'язками, якими заснована опорно-рухова система. Функції хребта полягають не тільки в опорі, а й у захисті, перешкоджаючи механічних пошкоджень внутрішніх органів і спинного мозку, що проходить в хребетному каналі.

Розрізняють п'ять відділів хребта – куприковий,крижовий, поперековий, грудний і шийний. Кожен відділ має певну ступінь рухливості, повністю нерухомим є тільки крижовий відділ хребта.

Рух хребта або його відділівзабезпечується за допомогою скелетних м'язів. Правильний розвиток опорно-рухового апарату в неонатальному періоді забезпечує необхідну опору для внутрішніх органів і систем і їх захист.

Будова грудної клітини

Грудна клітка – кістково-хрящове утворення, що складається з грудини, ребер і 12 грудних хребців. За формою грудна клітка нагадує неправильний усічений конус. Грудна клітка має 4 стінки:

• передню – утворена грудиною і хрящами ребер;
• задню – утворена хребцями грудного відділу хребта і задніми кінцями ребер;
• 2 бічні – утворені безпосередньо ребрами.

Крім цього виділяють два отвори грудної клітини- верхню і нижню апертури. Через верхній отвір проходять органи дихальної і травної системи (стравохід, трахея, нерви і судини). Нижня апертура закрита діафрагмою, в якій є отвори для проходження великих артеріальних і венозних стовбурів (аорти, нижньої порожнистої вени) і стравоходу.

будова черепа

Череп є однією з основних структур осьовогоскелета, який утворює опорно-рухова система. Функції черепа – захист головного мозку, органів почуттів і опора для початкових відділів дихальної та травної систем. Він складається з парних і непарних кісток і підрозділяється на мозковий і лицьовий відділи.

Особовий відділ черепа складається:

• з верхньощелепної інижнечелюстной кісток;
• двох носових кісток;
• виличної кістки.

До складу мозкового відділу черепа входять:

• лобова кістка;
• парна скронева кістка;
• парна клиноподібна кістка;
• парна тім'яна кістка;
• потилична кістка.

Мозковий відділ виконує захисну функцію для головного мозку і є його вмістилищем. Особовий відділ забезпечує опору для початкового відділу дихальної і травної системи і органів чуття.

Опорно-рухова система: функції і будова кінцівок

В процесі еволюції скелет кінцівок придбав велику рухливість завдяки суставному сочленению кісток (особливо це стосується променевого і зап'ястного суглобів). Виділяють грудної і тазовий пояси.

Верхній пояс (грудної) включає в себе лопатку і дві кістки ключиці, а нижній (тазовий) утворюється парної тазової кісткою. У вільній частині верхньої кінцівки виділяють такі відділи:

• проксимальний – представлений плечової кісткою;
• середній – представлений ліктьовий і променевої кістками;
• дистальний – включає в себе кістки зап'ястя, п'ястно кістки і кістки пальців.

Вільна частина нижньої кінцівки складається з наступних відділів:

• проксимальний – представлений стегнової кісткою;
• середній – включає в себе большеберцовую і малогомілкову кістки;
• дистальний – кістки Передплесно, плеснові кістки і кістки пальців.

Скелет кінцівок забезпечує можливістьширокого спектра дій і необхідний для нормальної трудової діяльності, яку забезпечує опорно-рухова система. Функції скелета вільних кінцівок складно переоцінити, тому що з їх допомогою людина виконує практично всі дії.

Будова м'язової системи

Скелетні м'язи кріпляться до кісток і прискороченні забезпечують пересування тіла або його окремих частин в просторі. В основі скелетних м'язів лежать поперечносмугасті м'язові волокна. Крім опорної і рухової функцій м'язи забезпечують функцію дихання, ковтання, жування, беруть участь в міміці, виробленні тепла і артикуляції мови.

Основними властивостями скелетних м'язів є:

• збудливість – діяльність м'язових волокон здійснюється під впливом нервових імпульсів;
• провідність – від нервових закінчень до ЦНС відбувається швидке проведення імпульсу;
• скоротність – в результаті руху нервового імпульсу здійснюється скоротність скелетного м'яза.

М'яз складається з сухожильних решт (сухожиль,прикріплюють м'яз до кістки) і черевця (що складається з поперечно-смугастих м'язових волокон). Скоординована робота опорно-рухового апарату здійснюється правильним функціонуванням м'язів і необхідної для цього нервовою регуляцією м'язових волокон.

Источник: https://uk.erch2014.com/zdorove/119303-oporno-dvigatelnaya-sistema-funkcii-i-stroenie-razvitie-oporno-dvigatelnogo-apparata-cheloveka.html